Вшановуємо героїв: відзначення річниці подвигу Українських Січових Стрільців на г. Ключ

0 492

У понеділок, 28 травня,  відбулось щорічне  традиційне   сходження на г.Ключ поблизу села Труханів Сколівского району з нагоди відзначення  104-ї річниці  героїчних боїв Українських Січових Стрільців із російськими окупантами.

 

Відтак священнослужителі відслужили за полеглими Cічовиками  поминальну панахиду.

 

Відтак священнослужителі відслужили за полеглими Cічовиками  поминальну панахиду.

Урочистості розпочато з покладання  квітів  до могили  Українських Січових  Стрільців та вшанування загиблих хвилиною мовчання.

Понад столітнє відлуння жертовної боротьби,  героїзму, патріотизму   Українських Січових Стрільців тісно перепліталось з  буремними подіями сьогодення:  боротьби за територіальну цілісність, свободу  та  кращу долю українського народу

«Сьогодні, ми  зібралися  на цій славній, скропленій кров’ю горі Ключ,  щоб вшанувати пам’ять  спочилих славних синів  української землі, які поклали  своє життя на вівтар боротьби за волю і  незалежність рідної землі. Наша історична дійсність  – це  боротьба  багатьох поколінь героїв,  які жертовно, без найменших вагань і тіні страху  боролися проти іноземних гнобителів та  ціною власної крові відстоювали право називатися українцями і жити в Українській Державі. Героїчний чин  боротьби на Ключі, Маківці, Бреневі – це  найкоштовніший дар минулому, нинішньому та прийдешнім поколінням українців, жертовний вогонь любові до рідної землі, прекрасні зразки  щирого служіння державницьким ідеалам України», –  наголосив  перший заступник голови райдержадміністрації Ярослав Лепісевич.

Літературно-музичну композицію представили учні Труханівської ЗОШ І-ІІІ ст.  та учасники художньої самодіяльності  народного дому с.Труханів.

Хочемо ще раз нагадати , що гора Ключ у жовтні 1914 року стала ареною кривавих боїв між УСС та московським військом. Січові стрільці вели стрімкий наступ до підніжжя Українських Карпат. Метою москалів було швидке оточення та знищення 55-ї австро-угорської дивізії у складі якої перебували і відділи українського січового стрілецтва. Через відсутність достатніх сил для успішної оборони, командування дивізії вирішило, що найкраще в даній ситуації буде відступити, стабілізувавши фронт по лінії Бескидів. Для уникнення повного оточення дивізії необхідно було відновити контроль над двома стратегічно важливими горою Комарницькою та горою Ключ. Здобуття гори Ключ було доручено стрілецькій сотні Володимира Сроковського. Наступ розпочато стрільцями 28 жовтня. Після посиленого обстрілу ворожих позицій стрільці пішли в атаку. Московські війська розділилися. Частина їх відступала, а інша, полишивши окопи і виставивши вперед багнети, пішла стрільцям на зустріч.

Учасник цього бою так описував його перебіг:

“Стрільців щораз меншає. Одні поранені, інші вбиті. Нарешті головний приступ. Усі вцілілі швидко біжать уперед. Москалі подалися назад… одначе не всі це роблять. Багато москалів вискочило з окопів та наставило багнети проти нас; але стрільці в одну мить (прикладами гвинтівок) потрощили їм голови… Земля, червона від крові, густо вкрилася московськими трупами. Нарешті ми взяли московські окопи.”

Результатом бою 28 жовтня було взяття стратегічно важливих висот. При цьому 13 стрільців загинули, 14 було поранено, між ними і командант сотні Володимир Сроковський. Він помре від отриманих ран навесні 1915 року. Варто зауважити, що під час бою за Ключ частина стрільців була озброєна однозарядними гвинтівками системи Верндля, знятими з озброєння австрійської армії ще в 1888 році. Тому подвиг Українських січових стрільців   на г. Ключ ( та і не  тільки цей! )  повинен жити в нашій пам”яті завжди.Бо це – наша історія, наше минуле і наше майбутнє.

0

Автор публікації

Офлайн 4 дні

SKOLE-TODAY

0
Коментарі: 3Публікації: 786Реєстрація: 03-08-2017
Вас може зацікавити

Коментувати

Ваша email адреса не буде опублікована.

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

X