Головна / Історія Сколівського району / Як прозиваються між собою мешканці Сколівського району

Як прозиваються між собою мешканці Сколівського району

Як відомо, кожен населений пункт в Україні, окрім своєї офіційної назви, має ще й неофіційну. З давніх часів жителі сусідніх міст, сіл та селищ по різному називали одне-одного. Іноді це були і жартівливі назви, а іноді і образливі. Ми знайли і вирішили зберегти те, як прозиваються між собою жителі Сколівського району.


Редакція SKOLE-TODAY вдячна спільноті Бойківщина за зібраний матеріал. Просимо вас не сприймати поданий матеріал як образливий, а віднестись з гумором та розумінням, адже прозивки населених пунктів – це доволі цікавий етнографічний матеріал.

смт. Верхнє Синьовидне – каштани

тому що колись купці із Синьоводська Вишнього, торгували по всій Австро-Угорській імперії їстівними каштанами.

с.Волосянка – довбаники

тому що ходили в довбаному дерев’яному взутті.

с. Гребенів – Швейцаріябілі парасолі

тому щоприрода схожа на швейцарську. Інше прізвисько мешканців села «білі парасолі», бо село було колись курортом і саме там бойки вперше побачили людей з білими парасолями

с. Довжки – ялівці

тому що там росте багато ялівцю, або можливо через те, що продавали ялове м’ясо

с. Долинівка – німці

тому що село до 1940 року було німецькою колонією і називалося «Феліцієнталь»

с. Жупаня – лемаки

тому що через близькість до Закарпаття і є його вплив на мову і культуру мешканців села, а також часті одруження із закарпатцями

с. Завадка – костриця

тому що варили їсти в дворі на вогнищі

с. Задільсько – куцаки, паздірники

тому що це буле перше село, де місцеві бойки зняли довгі сорочки і носили короткі. Інше прізвисько мешканців села «паздірники», бо дерли клоччя.

с. Кам’янка – смоляки, донецькі

тому що робили на продаж смолу із смерек. Інше прізвисько мешканців села «донецькі», бо радянська влада примусово виселила все село на Донеччину і вони всі до одного звідти повернулися. Тому це дуже дружнє село.

с. Коростів – зубри

тому що там колись розводили зубрів

с. Корчин – смереки

тому що дівчата стрункі (худі), як смереки

с. Крушельниця – молотильники, комбайнери

тому що село лежить на р. Стрий, а там були млини, в яких вони собі і сусідам мололи збіжжя. Інше прізвисько мешканців села «комбайнери».

с. Лавочне – індійці

чому не вдалося вияснити

с. Либохора – магуряники

тому що живуть під горою Магурою. Інша назва села «Грузія», а чому не вдалося вияснити.

с. Нагірне – німці

тому що село до 1940 року було німецькою колонією і називалося «Аннаберґ».

с. Нижнє Синьовидне – дуташі, гулеї

тому що багато селян мали подвійний підбородок та були дуже похмурі й гонорові. Інше прізвисько мешканців села «гулеї».

с. Опорець – писаки, письменники

тому що писали багато скарг до уряду

с. Підгородці – халуси

тому що любили ходити на дурняк у гості (з пустими руками).

с. Плав’я-Бринівка – татари

тому що живуть близько від Тухлі

с. Плав’я-Вадрусівка – грузини

чому не вдалося вияснити

с. Пшонець – зозулі

чи то від птаха, чи то ще від чогось, точно ще не вдалося вияснити

с. Риків – гуси

тому що мали багато гусей.

с. Рожанки (Верхня і Нижня) – китайці

тому що родять багато дітей.

с. Росохач – клепачі

тому що гарно клепали коси.

м. Сколе – кишечки

тому що частина мешканців спеціалізувалися на виготовленні кров’янки (кишки).

смт. Славсько – цигани

тому що в селищі багато поселилося заїжджих людей (зайд), а місцеві жителі живуть восновному по присілках. Інше прізвисько мешканців села «ворони», бо кажуть, що в селище злетілися з усіх усюд люди як ворони.

с. Сопіт – свашки

тому що село є крайнім в окрузі, і матері хотіли, щоб дочки вийшли в люди в інших селах і тому шукали дівчатам усюди наречених

с. Тухля – татари

тому що Франко в своєму творі «Захар Беркут» писав про боротьбу мешканців села із монголо-татарами.

с. Тухолька – лободяники

чому не вдалося вияснити.

с. Труханів – монголи

тому що село заснували «три хани». Вважається що мешканці цього села дуже дружні, одні другим помагають.

с. Урич – коштури

тому що робили гарні різьблені коштури (палиці із загнутим кінцем).

с. Хащованя – зайці

тому що в селі було багато хащів, де добре водилися зайці, а серед мешканців села було багато мисливців на них.

с. Хітар – дарибики

тому що село було дуже високогірне, люди жили бідно і були раді і шматочку хліба (дарибику) від гостей, що приїздили до них.

с. Ялинкувате – душмани

чому не вдалося вияснити.

с. Ямельниця – гуси, рижики

тому що розводили багато гусей. Інше прізвисько мешканців села «рижики», тому що серед них було багато рудих.

Подобається
Подобається У захваті Ха-ха Овва! Сумно Злість
344

9 Коментарі

  1. Ахаха))) Класна підбірка))) Зразу згадав Синьовидне) Ми там з групою відпочивали, і одногрупник намовив нас, що “каштан здоров”-то місцеве привітання… Як ми тоді вуличками уливали від їхнього клубу)))

  2. Ярослав Коваль

    Що є в тій книзі?Як видаєиться мала б бути цікавою

    • Роман Ш.

      Це наша ілюстрація до статті) Такої книжки немає 🙂

    • Ярослав Коваль

      Значить варто видати)))Бачите зразу ж зацікавились зразу ж двоє людей

    • Ярослав Коваль

      Каштанами жителів Верхнього Синьовидного називали давно.Інколи навіть за Синьовидне казали Каштаноград.А про те що назва пішла від наших гендлярів то правда.Мені дід про це розказував.Я пам’ятаю дідову світлицю.По стінах карти розвішані(він називав їх мапами).Прапорцями були позначені місця, де стояло його військове з’єднання.Він у першу світову обійшов пішки всю Європу,особливо довго був в Італії. І там вони купляли каштани-не вагонами а ешелонами і продавали їх в Краків,Варшаву і інші польські міста.Будучи школярем я в дідових книгах находив книги з курсами акцій Лондонської фондової біржі.Я ще не розумів, що воно таке, але пам’ятаю всю книгу в стовпчиках з цифорами…..
      Я чув що багато Синевідчан займались цим бізнесом….а зимою програвали зароблені гроші грою в карти….(((( Жаль що мало написано про ці часи.

  3. Михайло Лучинець

    Де можна придбати цю книжку?

Залишити відповідь