Понеділок , 20-11-2017
Головна / Новини / Міжнародне весілля у карпатській стодолі

Міжнародне весілля у карпатській стодолі

На міжнародному весіллі, яке відгуляли австрієць Томас Гуемер і полтавчанка Ольга Хоменко, побував кореспондент “Високого Замку” Іван Фаріон.Ось як він побачив це весілля

28-річний нащадок австрійських фермерів Томас Гуемер поєднав свою долю з українкою Олею не у рідних Альпах, а у далеких Карпатах, на півдорозі між її батьківською хатою і своєю. Каже, полюбив ці місця і тамтешніх людей до безтями. Саме там зустрів своє кохання.

Томас навчається у столиці Австрії на бакалавраті Університету органічного сільського господарства, займається проблемою родючості ґрунтів, мріє вирощувати продукти без “хімії”. У цьому ж виші гризе граніт західної науки і Ольга з Полтави.

Томас довго вибирав місце для весілля з Олею. Знайшов його через Інтернет. Людині, яка любить все натуральне, до вподоби були не модні та помпезні ресторани, а оазис дикої природи, де могли би гарно відпочити рідня і гості. Таку місцину надибав у селі Долинівці Сколівського району, на бойківському обійсті, де колись господарювали ґазди Скарбінці. Нині життя у нього вдихають креативні внуки – Олег Головацький (відомий фотограф, роботи якого вразили молодят), його брат Ігор (ресторатор з італійським досвідом) та їхні “половинки” Тетяна і Віра. Спадкоємці діда Юрка зберегли і, не порушуючи карпатського стилю, обновили його дерев’яну хату, простору стодолу з бамбетлями, лавами, цебриками, скринями, глечиками та іншими старожитностями. Саме у цій карпатській господі народилася нова українсько-австрійська родина Гуемерів.

На “інтернаціональне” весілля у Долинівці прибуло 120 гостей з Австрії і півсотні українців. Стодолу, де відбувалося вінчання, прикрасили пахучими вінками із засушеного зілля і злаків. Такими ж були підсвічники на столах. Квітів насушила Оля, з Австрії привезла колосся тамтешньої пшениці. За сценарієм, написаним нареченою, весілля справляли за українськими звичаями столітньої давності. Обрядові співи заводили шість етнографів з Києва, Львова, Рівного. Від молодого, що живе у селі Швамінг (федеральна земля Каринтія на півдні Австрії), прибула у Долинівку фольклорно-танцювальна група. Альпійcьких ріжків зі собою не брали, але одягли шкіряні шорти, капелюхи. Грали на губній гармоніці та “чортовій скрипці”. Так називають всі побутові речі, які є вдома у кожного австрійця, включаючи дерев’яну пральну дошку. На додачу забавляли гостей дві симпатичні австрійки, які виконували запальні мелодії на гітарі та саксофоні. Не обійшлося без весільних ігор. Одна з них – “забирання молодої”. Суть її у тому, що наречений має до своєї мети подолати три перепони: знайомих, родичів і дівчат, які його не пускали до коханої. Була і козацька забава із шапками…
Кореспондент поцікавився, що прийнято дарувати в Австрії молодятам.
— Обов’язково – білий весільний хліб, – вводить у курс справи Томас. – Дарують усе, що потрібно молодій сім’ї для дому. Наречений складає список таких товарів, заносить його у кілька крамниць. Майбутні гості з цього переліку вибирають щось, розплачуються. Продавці викреслюють ці пункти. Інші гості купують щось інше зі списку…
— А ви його складали?
— Ні. У своїх запрошеннях ми натякали гостям, що краще було би подарувати гроші. За весільні кошти плануємо купити в Австрії “органічну” ферму і почати власний бізнес.
— А чому не в Україні?
— У вас складно працювати. Через заплутане законодавство, чиновницьку бюрократію і побори. Щоб стати у вас на ноги, потрібно мати у користуванні понад тисячу гектарів землі. В Австрії фермеру достатньо і 20 га, щоб жити гідно.
А ще Томас вважає, що деякі наші краяни залишають після себе багато сміття на відпочинку, забуваючи, що всі ми – діти природи…
Фото Олега ГОЛОВАЦЬКОГО

Подобається
Подобається У захваті Ха-ха Овва! Сумно Злість
51

Залишити відповідь