Skole Directory

Турецький (Татарський) камінь (Корчин)

0.0
  1. Що відвідати
  2. »
  3. Геологічні пам’ятки
  4. » Турецький (Татарський) камінь (Корчин)
Address:
Корчин, с. Корчин, Сколівський район
Description:

Турецький (Татарський) камінь - геологічна пам’ятка культового призначення Сколівського району, розташована приблизно на 2.5 км південніше від села, на лівому березі потоку Мала Річка, біля лісової дороги, що веде на хребет Парашка.

Камінь було знайдено влітку 2006 року.

Геологічна пам’ятка являє собою розколену надвоє скелю (пісковик) неправильної трикутної форми (висотою 2 м, шириною 3,8 м, довжиною 4,15 м), що за формою віддалено нагадує двосхилий дах.

В горизонтальному перерізі - досить правильної прямокутної форми. Ширина тріщини якою розколений камінь - приблизно 0,45 м. Зверху камінь має невелику горизонтальну площадку (0,6 х 0,5 м) з округлим жолобом (діаметром 0,2 м, глибиною 0,1 м) і стінками цеглястого кольору, що є свідченням обпалу. Жолоб розміщено з південно-західного боку каменя, ближче до краю, таким чином, що з самого краю каменя стінка жолоба відсутня.

Достеменно встановити природність чи штучність походження жолоба досить складно, оскільки слідів від інструменту не виявлено. На скелі знаходимо велику кількість написів пізнього походження, тим не менше проглядаються кілька більш ранніх петрогліфів. На вертикальній стінці з південно-західного боку на висоті 0,3 м від рівня сучасної поверхні ґрунту зафіксовано антропоморфне зображення . Внизу вибито петрогліф, який представляє собою схематичне зображення людини (висотою 0,53 м), в якої ноги утворені двома лініями, що сходяться вгорі і двома горизонтальними лініями - стопами. Голова антропоморфного силуету теж утворена двома вирізаними горизонтальними лініями, а для зображення тулубу використано природну нерівність скелі, що з'єднує голову і ноги. Зображення рук відсутнє. Дещо вище цього петрогліфа стіну розділяє горизонтальна лінія, виконана в тій самій техніці, що й антропоморфне зображення. На висоті 0,5 м над антропоморфним петрогліфом вибито хрест пізнього походження (висотою 0,17 м, шириною 0,08 м), який має одну поперечину при основі і дві зверху. З лівого боку від хреста вибито літери "МР".

За етнографічною розвідкою з питання походження назви Турецького каменя виявлено кілька сюжетів. Наприклад, що в розломі каменя від татар ховалась дівчина («жінка», «баба»), але її було вбито: «…Там замордували татари дівчину. Чи замордували її, чи вона сама вмерла. То, в турецькім камени розщелина є. Вона туди утекла, сховала си і мо вона вже так загинула, бо вони її відти не могли дістати, мо вона вже не могла втекти відти, і там уже її чи мечами, чи як…».

Краєзнавець поч. XX ст., Семен Сородник в своїй розвідці про історію корчинської шляхти писав: «…Недалеко від озера, при лісовій дорозі, стоїть «Турецький камінь», скеля розлупана надвоє. Там то убив колись турок бабу, а що не мав її де спрятати, розлупав мечем скалу надвоє і в цю розколину вкинув свою жертву…». 

Селяни згадують про тутешнє містичне глибоке лісове озеро, яке знаходиться в декількох сотнях метрів від пам’ятки. Озеро невелике і достатньо занедбане, жоден з інформаторів не зміг вказати на його назву. Семен Сородник називає його «Слезою Фатими». Старий місцевий переказ говорить, що воно було колись велике і глибоке, а в його водах жили лісові мавки та лісовики.

Ім’я Фатима в назві озера не може не наштовхувати на думку про зв’язок з колишньою присутністю татар на цих територіях і з Турецьким каменем. Вдалось також зафіксувати сюжет про загибель татар разом із возами у озері, щоправда, подробиць важко з’ясувати. Усно місцеві подейкують, що до сих пір побутує звичай, ідучи повз «бабу», кланятись їй, або й цілувати. Кажуть, камінна баба або турецький камінь стережуть таємниці історії та спокій у Карпатах. Якщо до них проявити неповагу, можна і без грибів та ягід чи й свого багажу додому повернутися, чи підвернути ногу, наприклад, спіткнувшись об камінь в річці…

Send message to listing owner

X